Серпень місяць – найщедріший зі всіх місяців у році, котрий у народі раніше називали “густоїд”, “густар”, “прибериха-припасиха”, а ще – “зорів”. В цей час найкраще видно вірний козацький дороговказ – Чумацький Шлях. Парує туман над лісом – пора йти по гриби. На пасіках качали мед. Звідси “серпень-медовик” і народна мудрість: ”Багатий, як серпневий стільник”.
Найголовніша турбота місяця – без втрат завершити жнива, дати лад врожаю. У народі говорили: що у цей час збереш, з тим і зиму проведеш.
У серпні селянину відпочивати ніколи: треба косити, возити, орати і сіяти. Бо на порі збирання інших культур, оранка на зяб, сівба озимини. Тому й іменують місяць серпень вінцем року.
У серпні, кажуть, до обіду літо, а після – осінь. Вона потроху починає нагадувати про себе. Коротшає день, вранці клубочаться густі тумани, падають рясні роси. Відсиріло з обіду підсохле сіно – збереться на дощ. Хмарного дня ластівки літають високо в небі – цієї доби буде гроза.
У серпні, при наявності високого температурного режиму, збільшуватиметься шкідливість фітофагів, розвиток різноманітних збудників хвороб, ріст бур’янів.
Тому, моніторинг фітосанітарного стану сільськогосподарських культур, перелогів та зібраних площ зернових і ріпаку, матиме важливе значення в регулюванні чисельності шкідливих ентомо- і фітопатологічних організмів та своєчасному застосуванні засобів захисту рослин.
Шкідники і хвороби зернових та зернобобових культур
У серпні триватиме переліт шкідливих клопів нового покоління до місць зимівлі (лісосмуг) та осередкове дохарчовування фітофагів, які не набрали необхідну вагу, на злакових бур’янах та падалиці озимої пшениці.
В другій половині серпня хлібна жужелиця (турун) виходитиме з літньої діапаузи, за достатньої зволоженості ґрунту відкладатиме яйця. Відроджуватимуться личинки, які живитимуться і розвиватимуться спочатку на падалиці зернових культур, злакових бур’янах. В подальшому мігруватимуть на сходи озимої пшениці, розміщеної після стерньових попередників. Одна самка жужелиці може відкласти 50-70, максимально до 270 яєць. За посушливої погоди плодючість самок різко знижується. Для запобігання пошкодження озимої пшениці жужелицею необхідно дотримуватись сівозміни, виключити повторні посіви озимини. В разі сівби після колосових попередників провести обов’язкову передпосівну обробку насіння дозволеними препаратами інсектицидної дії.
Підгризаючі совки (озима), злакові мухи (шведські, гессенська), цикадки в серпні місяці розвиватимуться на сходах падалиці та злакових бур’янах, а згодом на сходах озимини. Ретельна підготовка ґрунту під культуру (впровадження волого- і енергозберігаючих технологій, оптимальна система удобрення, ін.) та вищезазначені заходи зменшують шкідливість комах.
Насіння пшениці цьогорічного врожаю уражене збудниками альтернаріозу, борошнистої роси, фузаріозу та іншими збудниками, знезаражують обов’язковим протруюванням кондиційного посівного матеріалу озимих колосових після встановлення через фітоекспертизу домінуючої інфекції й вибору ефективного протруйника. Вибираючи протруйник, необхідно враховувати не лише наявні на насінні і в ґрунті фітопатогени, а й ті стресові умови, які вплинуть на рослини в полі. Дуже важливо враховувати живлення рослин, а також запаси вологи в ґрунті, які забезпечують рівномірні й дружні сходи. Протруєння надійно попереджує розвиток хвороб зернових. Насіння можна протруювати як завчасно (за 2-3 тижні), так і безпосередньо перед сівбою. Завчасне протруювання особливо ефективне для захисту рослин від сажкових хвороб.
Недопущення перезараження зерна в буртах фузаріозом колоса забезпечується негайним висушуванням його до 13 % вологості, старанним очищенням та окремим складуванням. Ці заходи важливі за ураження колоса, насамперед збудником Fusarium graminearum, який утворює специфічний метаболіт – вомітоксин, вміст якого в продовольчій пшениці та зерні понад 0,5-1 % може спричинити захворювання на фузаріотоксикоз “п’яний хліб” людей та свійських тварин.
Повсюди в посівах кукурудзи розвиватимуться багатоїдні шкідники – листогризучі совки, насамперед, бавовникова, стебловий (кукурудзяний) метелик, злакові попелиці, цикадки, хлібні блішки, трипси. У разі випадання дощів качани уражуватимуться пухирчастою та летучою сажками, фузаріозом, гельмінтоспоріозом, тощо.
Горох, в 1 кг насіння якого буде виявлено 10 і більше личинок горохового зерноїда, після очищення, сушіння, сортування, обов’язково знезаражують дозволеними препаратами.
В період формування-дозрівання бобів сої осередково інтенсивно можуть розвиватися та завдавати шкоди рослинам павутинний кліщ, попелиці, трипси, гусениці акацієвої вогнівки, листогризучих совок. За умов підвищеної вологості повітря, наявності опадів і температури 15-20оС рослини хворітимуть на сіру гниль. Можливе ураження іржею, аскохітозом, бактеріальними, вірусними, іншими хворобами. Під час формування бобів, за надпорогової чисельності шкідників (акацієва вогнівка 1-2, листогризучі совки 1-3, тютюновий трипс 10-15 екз. на рослину, павутинний кліщ (10 % заселених рослин), 50-60 на кв.м жуків бульбочкових довгоносиків) проводять обприскування посівів дозволеними інсектицидами.
За вологості насіння 35-40 % проти білої та сірої гнилей, фомопсису проводять десикацію посівів сої за 14 днів до збирання врожаю дозволеними десикантами.
У посівах багаторічних трав (люцерни, конюшини) скрізь продовжуватимуться розвиток та шкідливість комплексу комах (довгоносиків, клопів, насіннєїдів, попелиць, товстоніжки, трипсів та гусениць совок). За надпорогової чисельності комах-фітофагів застосовують дозволені інсектициди. Під час цвітіння, на початку відкладання яєць совками випускають трихограму (100-150 тис. особин на га), а через 7-8 днів в період масового відкладання випуск трихограми повторюють. За побуріння 75-80 % головок конюшини та 80-90 % бобів люцерни проводять десикацію насіннєвих ділянок.
Технічні культури
У серпні, за сприятливих гідротермічних умов, повсюди буряки потерпатимуть від різноманітних хвороб (церкоспорозу, фомозу, пероноспорозу, вірусних жовтяниці й мозаїки, гнилей, парші, дуплистості, інших). Шкідливість листкової бурякової попелиці обмежуватимуть погодні умови та діяльність ентомофагів і ентомофторових грибків. За допорогової чисельності скрізь у посівах розвиватимуться бурякові щитоноски, блішки, мінуючі мухи, можливо мінуюча міль й коренева попелиця. У вогнищах розвиватимуться та харчуватимуться буряками гусениці листогризучих і підгризаючих совок.
Оздоровлення посівів проводять за появи ознак пероноспорозу, окремих плям церкоспорозу на 3-5 % рослин, ураження борошнистою росою 5-10 % рослин та іншими хворобами листків обприскуванням посівів фунгіцидами, згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні, (далі – Перелік ….).
Проти листогризучих й підгризаючих совок ефективні випуск трихограми під час масового відкладання ними яєць й хімічні обробки вогнищ з надпороговою чисельністю гусениць дозволеними інсектицидами, які необхідно закінчити за 30 днів до збирання врожаю.
Скрізь за теплої з підвищеною вологістю погоди рослини соняшнику уражуватимуться гнилями (біла й сіра), пероноспорозом, фомозом, фомопсисом, іржею, септоріозом, можливо іншими збудниками.
На зелених, не огрубілих кошиках харчуватимуться геліхризова попелиця, трипси, кліщі, цикадки. Ядра сім`янок заселятимуть і пошкоджуватимуть різноманітні клопи (ягідний, польовий, люцерновий, інші), що негативно впливатиме на олійність і схожість насіння. Гусениці соняшникової вогнівки розвиватимуться в кошиках непанцирних сортів культури. Місцями пошкоджуватимуть рослини гусениці совок, стеблового метелика.
Під час наливу насіння соняшник захищають від клопів, гусениць соняшникової вогнівки, совок препаратами дозволеними до використання Переліком…. За високої вологозабезпеченості (ГТК>1,5) і вологості насіння 25-30 % на початку побуріння кошиків для обмеження розвитку хвороб рекомендовано провести десикацію посівів.
Перед сівбою для попередження ураження сходів озимого ріпаку пліснявінням, чорною ніжкою, фомозом, альтернаріозом, пероноспорозом, гнилями й пошкодження блішками, попелицею, пильщиком тощо очищене та відкаліброване кондиційне насіння обов`язково протруюють препаратами широкого спектру дії.
Такий прийом дасть можливість надійно захистити культуру в найбільш критичний період росту (проростання насіння, сходи) від комплексу шкідливих об’єктів.
Картопля та овочеві культури
Колорадський жук літнього покоління скрізь заселятиме насадження картоплі, томатів, баклажанів. Альтернаріоз, фітофтороз, макроспоріоз інтенсивно можуть розвиватимуться на рослинах пасльонових культур за підвищеної вологості повітря, рясних рос, різких коливань денних та нічних температур та створюватимуть епіфітотійну ситуацію. Такі ж умови сприятимуть розвитку чорної бактеріальної плямистості, септоріозу, верхівкової гнилі томатів, інших хвороб.
Для оздоровлення рослин, зважаючи на строки збирання врожаю пасльонових культур, застосовують ефективні проти зазначених хвороб фунгіциди.
У капусті середніх та пізніх строків достигання повсюди розвиватимуться та пошкоджуватимуть рослини гусениці біланів, совок, капустяної молі. Висока вологість повітря на фоні підвищених температур повітря створюють умови, для масового розвитку капустяної білокрилки та попелиці. Осередково на рослинах капусти розвиватимуться клопи, прихованохоботники. Регулювання вищезазначених фітофагів досягається через обробки дозволеними інсектицидами за регламентами існуючих технологій.
Рослини огірків, кабачків, інших баштанних культур, подекуди томатів, заселятимуть попелиці, деінде павутинний кліщ, тютюновий трипс, чисельність та шкідливість яких зростатиме за помірно вологої, теплої погоди. За випадання дощів масово розвиватимуться та поширюватимуться в посівах вищезазначених культур та насінниках цибулі пероноспороз, бактеріоз, антракноз, борошниста роса.
Оздоровлення плантацій овочевих культур слід проводити дозволеними препаратами за суворого дотримання „строків очікування”.
Шкідники та хвороби плодових насаджень
Розвиватиметься друге покоління яблуневої плодожерки та його шкідливість. Триватиме живлення гусениць золотогуза і білана жилкуватого з подальшим утворенням зимових гнізд.
Тепла з помірними опадами погода скрізь сприятиме подальшому розвитку сисних шкідників: зеленої яблуневої, сливової обпиленої, інших попелиць, глодового, звичайного павутинного, бурого й червоного плодових кліщів, яблуневої і грушевої медяниць, щитівок і несправжньощитівок.
Зерняткові породи дерев хворітимуть на паршу. Розвиватимуться плодова гниль, на листках – плямистості.
Зимові сорти яблуні та груші на початку серпня проти яблуневої плодожерки, парші, борошнистої роси, плодової гнилі обприскують дозволеними до використання інсектицидами з додаванням фунгіцидів проти парші, плодової гнилі та інших хвороб.
У другій декаді серпня зимові сорти яблуні проти парші, плодової гнилі, інших хвороб плодів під час зберігання обприскують пестицидами не пізніше, як за 20 днів до початку збору врожаю.
Відразу після збору врожаю і ще двічі з інтервалом 12 днів кісточкові дерева оздоровлюють від кокомікозу дозволеними до використання препаратами, дотримуючись їх чергування. В кінці літа проводять обприскування дерев проти вишневого слизистого пильщика.
На виноградниках продовжиться розвиток кліщів. За сприятливих погодних умов виноградники уражуватимуться хворобами, особливо оїдіумом та мілдью. Від хвороб проводять обробки дозволеними фунгіцидами з урахуванням «строків очікування», проти кліщів (за наявності 5-8 екз./листок) застосовують відповідні препарати інсектицидної групи.
Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ, суворо дотримуючись правил техніки безпеки при роботі з пестицидами та агрохімікатами та лише дозволеними препаратами згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли навчання та мають Посвідчення про право роботи з пестицидами.
Багатоїдні шкідники
Найпоширеніший і найшкідливіший фітофаг зернової кукурудзи стебловий метелик повсюди розвиватиметься в посівах кукурудзи та інших товстостеблих культур. Шкідливість гусениць зросте в разі помірно теплої, вологої погоди місяця. За умов посухи ймовірне зниження плодючості, висихання яйцекладок та часткова загибель гусениць.
Скрізь залишається актуальним випуск трихограми вогнівочної форми на початку та під час масового відкладання яєць метеликом та бавовниковою совкою.
Протягом місяця триватиме літ метеликів підгризаючих совок (озима, оклична, іпсилон, інші) другого покоління, відкладання ними яєць та розвиток гусениць в посівах кукурудзи, цукрових буряків, соняшнику, особливо пізніх строків сівби, овочевих культур, багаторічних травах, парах. За сприятливих умов (тепла, помірно волога погода, квітучі рослини, як додаткове джерело живлення) сформується та реалізується потенціальна плодючість самиць совок. На овочевих культурах ймовірне утворення осередків підвищеної чисельності і шкідливості підгризаючих совок другого покоління, де може виникатиме необхідність у захисних заходах.
За надпорогової чисельності гусениць молодших віків слід застосовувати суміші фосфорорганічних і піретроїдних інсектицидів у половинних нормах, за регламентами існуючих технологій. Ефективність заходів забезпечують гормональні препарати та інгібітори синтезу хітину.
Гусениці листогризучих совок (капустяної, совки-гамми, городньої, люцернової, помідорної, бавовникової, ін.) повсюди розвиватимуться та шкодитимуть овочевим, просапним культурам, багаторічним травам, іншим культурам. Осередки високої чисельності гусениць совок обмежують агротехнічні (розпушування міжрядь, знищення бур’янів) та біологічні заходи (використання совочної форми трихограми). Хімічні засоби використовують (за перевищення ЕПШ) у відповідності до регламентів існуючих технологій, дотримуючись санітарних правил.
У першій половині серпня очікується відродження гусениць ІІ покоління американського білого метелика (карантинний шкідник), які зазвичай завдають значної шкоди деревам – скелетують листя, обплітають їх павутиною. У вогнищах поширення шкідника зрізують і спалюють павутинні гнізда, за необхідності застосовують хімічні заходи. В V-VI віці гусениці розповзаються по деревах, а до IV живуть в гніздах спільно, тому необхідно знищити їх до розповзання.
Повсюди після збирання врожаю зернових і оранки, на полях створяться несприятливі умови існування для мишоподібних гризунів, передусім зеленоїдних форм – сірих полівок. Це змусить їх переселятися на плантації соковитих овочевих, пізніх просапних культур, на узбіччя шляхів, зарослих бур’янами, надалі – на сходи озимих культур.
Аномально високі температури повітря, негативно впливають на розвиток гризунів, зростання їх чисельності до вересня малоймовірне. Тому , потрібно вести постійний моніторинг посівів і при необхідності планувати заходи з обмеження чисельності шкідників.
Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області.