Липень — найтепліший місяць року з частими грозами та зливами. Середня місячна температура повітря становить 18—24 °C, у Карпатах 11-17°C. Абсолютний максимум температури повітря може сягати – 34-39°C, подекуди – до 41 °C. Абсолютний мінімум температури – 2-9 °C, у Карпатах – 0-1 °C.
Середня кількість опадів — 46—102 мм, у Карпатах, на Прикарпатті – 103-184 мм.
Підвищення температурного режиму в червні пришвидшило проходження фаз розвитку сільськогосподарських рослин, але не сприяло поширенню хвороб. В деякій мірі друга половина червня сприяла заселеності посівів шкідниками та їх розвитку.
В липні подальший високий температурний режим збільшуватиме шкідливість фітофагів, зокрема сисних, листогризучих та плодопошкоджуючих видів. Інтенсивний розвиток хвороб у посівах технічних, овочевих культур та у плодових насадженнях ймовірний лише за наявності опадів. Тому моніторинг фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин матиме важливе значення в регулюванні чисельності шкідливих організмів, своєчасному застосуванні засобів захисту рослин.
Шкідники і хвороби зернових та зернобобових культур.
В посівах озимих і ярих зернових культур до огрубіння зерна харчуватимуться і розмножуватимуться сисні фітофаги, зокрема, пшеничний трипс, злакові попелиці, цикадки. За умов теплої сухої погоди липня (температура повітря 29-30°С, вологість 35-50%) збільшуватиметься кількість сисних комах, які викликатимуть щуплість та значне зниження ваги зерна.
З настанням воскової стиглості зерна з’являться крилаті особини попелиць, які перелітатимуть на пізніше достигаючі посіви зернових культур, а також дикорослі злаки, згодом на сходи падалиці.
Хлібні клопи , осередками, продовжуватимуть завдавати шкоди посівам зернових культур. Личинки старших віків, імаго нового покоління живитимуться зерном, готуючись до перезимівлі та накопичуючи запас жиру. Клопи, що не встигнуть дохарчуватися до збирання врожаю, живитимуться на диких злаках.
Пошкоджені зернівки стають щуплі, зморшкуваті, зі слідами уколу у вигляді темної крапки, навколо якої помітна зона пошкодження – світло-жовта пляма; ендосперм в цій зоні стає крихким.
Під дією ферментів знижується пружність клейковини, підвищується її розтягнення і, як наслідок, погіршуються хлібопекарські якості борошна, знижується схожість і якість зерна.
В колосках пшениці, ячменю, жита дозріваюче зерно пошкоджуватимуть хлібні жуки та жужелиця, що осередково може призвести до зменшення маси зерна. Живлення більшості жуків хлібної жужелиці закінчиться до настання жнив, фітофаги зосереджуватимуться в місцях втрати зерна. За сухої і спекотної погоди липня імаго перебуватимуть у стані літньої діапаузи.
Личинки злакових п’явиць заляльковуватимуться у грунті, звідки наступного року вийде жук. На злакових бур’янах та колосках ярих зернових культур розвиватимуться літні покоління злакових мух, зокрема шведської.
Тепла і волога погода обумовлюватиме інтенсивний розвиток хвороб колосу. Фітосанітарне значення на посівах матимуть збудники фузаріозу, оливкової плісняви, альтернаріозу, септоріозу, що створюватиме проблеми з використанням хворого зерна. За частих дощів, високої вологості та помірних температур розвиватиметься та поширюватиметься гельмінтоспоріоз ячменю та інші плямистості.
Зменшення втрат зерна внаслідок ураження колоса грибковими та бактеріальними хворобами (фузаріозом септоріозом, альтернаріозом та ін.) у великій мірі можливе за рахунок здійснення організаційно-профілактичних заходів – недопущення запізнення із збиранням; за наявності уражених площ – першочергового їх збирання, швидкого очищення та просушування зерна.
Посіви кукурудзи продовжуватимуть заселяти та пошкоджувати попелиці, триватиме літ стеблового (кукурудзяного) метелика, відкладання яєць, відродження та живлення гусениць. Можливий розвиток бавовняної совки. Спекотна та посушлива погода буде призводити до значного зменшення чисельності шкідника в посівах.
Відбуватиметься літ імаго західного кукурудзяного жука (діабротика). Жуки пошкоджуватимуть волоть, стовпчики жіночих суцвіть, листя та обгризатимуть молоді качани. При живленні діабротика, на генеративних органах, зменшується кількість зерен в качані, а в результаті чого знижуватиметься врожайність.
Пошкодження качанів гусеницями стеблового кукурудзяного метелика сприятиме ураженню фузаріозом, а шкідливість личинок західного кукурудзяного жука спричинить розвиток кореневих гнилей.
У разі заселення 6-8% рослин кукурудзи гусеницями стеблового (кукурудзяного) метелика, у фазі викидання волоті-формування зерна, а також ЗКЖ, проводять обприскування посівів рекомендованими інсектицидами, згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Випадання опадів та підвищена вологість повітря сприятимуть поширенню гельмінтоспоріозу, летучої та пухирчастої сажки.
При встановленні сухої і спекотної погоди в посівах сої розвиватимуться й шкодитимуть попелиці, трипси, клопи, павутинний кліщ, гусениці листогризучих совок, чортополохівки.
В третій декаді червня розпочався літ метеликів чортополохівки нового покоління, тож в липні він посилюватиметься, проходитиме відкладання яєць та розпочнеться відродження личинок ІІ покоління. Вони можуть осередково шкодити здебільшого на просапних культурах (сої, соняшнику), ймовірно – на овочевих (томати) і плодових (яблуні, винограду). Це вимагає продовження проведення постійного моніторингу зазначених та інших культур. Гусениці чортополохівки досить ненажерливі і здатні швидко пересуватися в пошуках поживи.
Забарвлення личинок мінливе (ймовірно, залежить від рослин, на яких проходить харчування), тому при діагностиці слід мати на увазі, що личинки молодших віків влаштовують сховища (7-9 протягом життя) з кількох згорнутих листків, скріплених павутиною. В цих сховищах вони виїдають отвори між жилками листків.
У фазу формування бобів за надпорогової чисельності шкідників посіви захищають рекомендованими інсектицидами згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Підвищена вологість повітря сприятиме поширенню аскохітозу, пероноспорозу, церкоспорозу.
За появи перших ознак захворювань під час бутонізації – цвітіння на посівах сої проводять обробку рослин дозволеними фунгіцидами.
Шкідники і хвороби технічних культур
В липні за помірно теплої та сухої погоди посівам буряків загрожуватиме масове розмноження бурякової листкової попелиці. Скрізь шкоду різних ступенів можуть нанести бурякам листогризучі та підгризаючі совки, щитоноски, мінуючі мухи, личинки дротяників і несправжніх дротяників.
Ранкові рясні роси, короткочасні дощі і температура повітря в межах +21ºС сприятимуть розвитку церкоспорозу у посівах буряків, насамперед кормових та столових. Надалі церкоспороз розвиватиметься в посівах повсюдно. За температури 20-25°С і відносної вологості повітря вище 70% у посівах поширюватиметься пероноспороз, альтернаріоз, рамуляріоз, борошниста роса, фомоз і інші хвороби листків. Вірусні жовтяницю і мозаїку розповсюджуватимуть сисні комахи (попелиці, цикадки, клопи). Надмірне зволоження або пересушування ґрунту, чи його ущільнення, сприятимуть розвитку хвороб коренеплодів (гнилей, дуплистості, парші). В посівах буряків за появи ознак пероноспорозу, церкоспорозу на 3-5% рослин, борошнистої роси на 5-10% рослин ефективні обробки рекомендованими фунгіцидами згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
На посівах соняшнику продовжиться шкідлива діяльність геліхризової попелиці. Триватиме розвиток та живлення клопів, павутинного кліща. Вогнищами спостерігатиметься пошкодження рослин гусеницями підгризаючих і листогризучих совок.
Тепла волога погода створить оптимальні умови для ураження рослин соняшнику гнилями (білою, сірою), пероноспорозом, фомозом, фомопсисом, а посушлива жарка погода – септоріозом та іржею.
Захищають соняшник до цвітіння в разі заселення попелицею понад 20% рослин або наявності на кожній 40-50 екз. за відсутності ентомофагів рекомендованими інсектицидами. За умов очікування епіфітотії хвороб проводять обробку дозволеними фунгіцидами (першу на початку цвітіння, другу – через 14діб) згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Шкідники і хвороби картоплі та овочевих культур
На картоплі, томатах, баклажанах, шкодитимуть жуки і личинки колорадського жука, продовжиться спарювання імаго та яйцекладка, а наприкінці липня вийдуть жуки літнього ІІ- покоління. При температурі вище 26°С і вологості 58-75% спостерігатиметься прискорений розвиток усіх стадій фітофага і, відповідно, зростатиме його шкідливість, особливо у посівах середніх і пізніх сортів картоплі. Захищають посіви картоплі обприскуванням одним з препаратів згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
За відносної вологості повітря понад 87%, температури 20-25°С, рясних рос пасльонові культури інфікуватимуть альтернаріоз та фітофтороз. Для оздоровлення картоплі, томатів від комплексу хвороб застосовують дозволені фунгіциди.
Рослини капусти пошкоджуватиме попелиця, гусінь капустяної, совки, біланів, молі, високий рівень шкідливості яких ймовірний при встановленні помірної вологості повітря та оптимальних температур.
Захист доцільно проводити за чисельності гусениць совок ЕПШ більше 5 екз. на кожну з 5% і більше заселених рослин пізньої капусти, молі, біланів 2-5 екз. на 10% заселених рослин, капустяною попелицею 5-10% рослин, одним з препаратів згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Як і в попередні роки на посадках капусти, в липні масово продовжить розмножуватися капустяна білокрила, яка активно поширюється через бур’яни (молочай, лободу). Нагадуємо, що найбільшу шкоду рослинам шляхом висмоктування з них соку наносять личинки фітофага. В той же час, контактні препарати, які діють на дорослих особин, не діють на личинок, тому що восковий кокон захищає їх від шкідливих впливів.
Для відловлювання імаго білокрилки, ефективним засобом є виставлення клейових пасток, які являють собою жовті поверхні, покриті невисихаючим клеєм. Слід мати на увазі, що білокрилка швидко набуває стійкості до інсектицидів, що вимагає регулярних обробок з постійним чергуванням препаратів, згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Огірки повсюди заселятимуться попелицями, кліщами, тютюновим трипсом, які за жаркої, помірно вологої погоди здатні нанести значну шкоду рослинам. Знешкоджують сисних комах обприскуванням рослин інсектицидами та акарацидами.
За умови частого випадання дощів, різких перепадів денних і нічних температур зростатиме ураження гарбузових бактеріозом, пероноспорозом, антракнозом, таіншими хворобами. Вказані погодні умови сприятимуть розвитку пероноспорозу цибулі. Для оздоровлення огірків, цибулі використовують рекомендовані фунгіциди згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Шкідники та хвороби плодових насаджень
В липні у зерняткових і кісточкових садах очікується наростання чисельності сисних шкідників. Розвитку попелиць, кліщів, щитівок, грушевої та яблуневої листоблішок (медяниць) найбільше сприятиме суха жарка або помірно тепла погода. З листогризучих шкідників можуть шкодити гусениці білана жилкуватого і золотогуза – скелетуватимуть листки. Літатимуть метелики шовкопрядів, листокруток, яблуневої молі та відкладатимуть яйця, які й зимуватимуть.
У плодових насадженнях розвиватиметься 2-ге покоління яблуневої плодожерки, гусениці якої пошкоджуватимуть плоди яблуні середніх та пізніх сортів та продовжуватиметься розвиток І-го покоління фітофага. Значної шкоди гусениці яблуневої плодожерки завдаватимуть передусім незахищеним садам.
У плодах вишні і черешні пізніх сортів дохарчовуватимуться личинки вишневої мухи, які наприкінці липня залялькуються і зимуватимуть в ґрунті.
Посушлива жарка погода сприятиме розвитку борошнистої роси, передусім на сприйнятливих сортах. Масовий розвиток парші та плодової гнилі продовжуватиметься за теплої погоди з частими дощами та росами.
У разі відлову феромонною пасткою за 7 днів спостережень 3 і більше метеликів яблуневої плодожерки, а також проти рухомих личинок щитівок і несправжніх щитівок, мінуючих молей, кліщів, червиці в’їдливої сади обробляють рекомендованими інсектицидами згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» » з додаванням проти парші, плодової гнилі, борошнистої роси та інших хвороб дозволених фунгіцидів, дотримуючись чергування препаратів.
Обов`язково попереджуйте про час і місце обробітку Голів сільських і селищних рад, ОТГ та пасічників. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.
При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись державних санітарних правил та правил техніки безпеки.
Начальник управління — Іван АНДРУСИШИН