Червень, перший місяць літа, вирізняється довгими світлими днями, теплом та різноманітністю погоди, включаючи грози, шквал а також сильні зливи та град. Це час, коли природа досягає піку своєї яскравості. Перший, наймінливіший місяць літа. Місяць щедрий на тепло, і на дощ, і день у цьому місяці найдовший. Найдовші дні та найкоротші ночі тільки в цьому місяці. Місяць найяскравішого і найдовшого світла сонця, ранкових туманів. Місяць червень – хліборост – врожай накопичує на цілий рік. Місяць першого сінокосу.
Народна мудрість наставляє: не згубіть жодного літнього дня, жодної погожої години.
У червні середня температура повітря зростає на 3—4 °C порівняно з травнем і становить від 19—21 °C . Абсолютний максимум температури — 32—39 °C. Заморозки на поверхні ґрунту ймовірні у першій та другій декадах місяця. Абсолютний мінімум температури становить 0—7 °C, місцями мінус 1—3 °C. Іноді червень буває найтеплішим місяцем року.
Середня кількість опадів від 95 мм до 100—180 мм у горах.
І як ми розуміємо, після дощів та холодів приходить спека, і тоді шкідливі організми беруть своє, інтенсивно заселяючи та уражуючи рослини та плодові насадження.
Фітосанітарний моніторинг агроценозів у господарствах області, у червні, дозволяє своєчасно виявляти загрози для посівів, зокрема шкідників та хвороби, що активізуються в умовах несприятливої погоди. Отримані дані є основою для прийняття ефективних агротехнічних рішень та організації заходів захисту рослин, що вкрай важливо для збереження врожаю та забезпечення стабільного агровиробництва в регіоні.
Багатоїдні шкідники
У червні продовжиться літ, яйцекладка та розпочнеться відродження та живлення гусениць підгризаючих (озимої, окличної) і листогризучих совок (совки-гами, капустяної). Під час льоту метеликів, який розпочався в середині травня склалися оптимальні умови (наявність достатньої кількості квітучої рослинності та помірно волога погода) для розвитку більшості видів совок.
Личинки, що з них відроджуються, шкодитимуть багатьом культурам. За утримання холодної та дощової погоди літ буде неінтенсивний та розтягнутим, яйцепродуктивність самиць, чисельність відроджених личинок і їх шкідлива активність – зниженими, а відповідно, небезпека – мінімальною, за теплої та сухої погоди – можливий підвищений рівень чисельності та шкодочинності гусениць..
Зниженню чисельності та шкідливості лускокрилих комах сприяють агротехнічні прийоми (міжрядне розпушення просапних, знищення бур’янів та нектароносів), механічні (встановлення коритець з шумуючою мелясою) та біологічні (випуск яйцеїда-трихограми).
За ЕПШ гусениць совок у посівах кукурудзи, соняшнику, картоплі, інших просапних культур понад 3-8, озимої пшениці 2-3, буряків 1-2 екз. личинок на м² застосовують дозволені інсектициди в період виплодження гусениць та за появи їх ІІ-віку, коли вони живляться відкрито і є найбільш уразливі. Кращі результати дають обробки у вечірні години. Розпушування міжрядь в період вегетації, під час відкладання яєць, відродження гусениць та їх заляльковування теж значно обмежить кількість цих шкідників.
Личинки кукурудзяного стеблового метелика у червні продовжуватимуть заляльковування в рослинних залишках, де вони зимували. Значна кількість опадів у травні створила несприятливі умови для процесу заляльковування та розвитку метеликів. За сприятливих погодних умов червня, можливий літ метеликів шкідника. За умов помірної, вологої погоди, температури 18-30 °С, вологості понад 70 %, інтенсивність льоту та відкладання яєць зростатиме, за продовження прохолодної погоди в червні спостерігатиметься більш тривалий і розтягнутий період розвитку лялечок і, відповідно льоту метеликів, початок якого очікується не раніше як в третій декаді червня – першій декаді липня.
Для визначення строків льоту можна орієнтуватися на фенофази розвитку кукурудзи (зазвичай літ збігається з початком викидання волотей кукурудзою), або, що дає точніший результат, проводити моніторинг за допомогою феромонних пасток (а за можливості – світлопасток). Яйцекладки виявляють візуальним методом.
Випуск трихограми на початку та під час масового відкладання яєць, знищення бур’янів та квітучих нектароносів, міжрядні розпушування просапних культур обмежують чисельність і шкідливість гусениць фітофага.
Обприскування посівів інсектицидами розпочинають за наявності понад 18% рослин з яйцекладками, або 6-8% рослин з гусеницями кукурудзяного метелика, або 1-2 гусениці на рослину. Проти гусениць стеблового кукурудзяного метелика застосовують дозволені інсектициди згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
В червні прогнозується літ метеликів представників родини сонцевики, або сонцевик будяковий (чортополохівка), відносяться до номінативного підвиду (мігранти). Шкоду рослинам завдають гусениці. Гусінь чортополохівки пошкоджує бур`яни (кропиву, осот, будяк), а за масової появи, гусінь відчутної шкоди може завдати рослинам сої, соняшнику, кукурудзи, овочевим і баштанним культурам. В посівах сільськогосподарських культур захисні заходи проводять при відродженні і живленні гусениць чортополохівки (ЕПШ-1,5-2 гусениці на рослину) препаратами рекомендованими у «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Підвищення температури у червні, сприятиме зростанню активності та шкідливості ґрунтових шкідників – дротяників та личинок травневих хрущів, особливо на пізніх сходах просапних, овочевих культур та висадженій розсаді. Біля берегів водойм, низин можливе зростання шкідливості капустянки (медведки). З метою захисту від ґрунтових шкідників застосовують рекомендовані препарати згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Слимаки. У червні, за вологої, дощової погоди, можливе наростання чисельності та шкідливості шкідника, зокрема на площах овочевих культур, картоплі та насадженнях полуниці. Слимаки не тільки завдають механічних пошкоджень рослинам, але й переносять збудники хвороб. Повністю знищити слимаків складно, але суттєво обмежити чисельність цілком можливо. Найкращий час для боротьби з ними – від травня до липня; в цей час необхідно намагатися їх як найбільше знищити агротехнічним способом, насамперед виполюванням бур’янів, обкошуванням ділянок, рихленням грунту, а також проводити міжрядні обробітки оскільки у серпні вони відкладають нові яйця.
Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави
Через перепади температурного режиму у травні (різке зниження температури у вечірні й нічні години) заселення посівів хлібними клопами (шкідлива черепашка, гостроголовий, мавський) було розтягнутим у часі. Відповідно, строки відкладання клопами яєць і відродження личинок можуть бути також розтягнуті. Тому наразі у посівах можуть одночасно зустрічатися як перезимувалі клопи так і яйця й личинки різних віків. При пошкодженні ними зерна погіршується якість клейковини, посівні та фуражні властивості зерна пшениці та ячменю. Дорослі клопи та личинки харчуватимуться зерном, проколюючи його. Зерно, пошкоджене в період до воскової стиглості, всихається, зморщується і стає щуплим.
Для недопущення пошкодження посівів та збереження якості зерна, за наявності або перевищення економічного порогу шкідливості (ЕПШ): в фазу наливу зерна – молочна стиглість личинок складає (1-2 екз. на 1 кв. м на цінних посівах та 4-6 екз. на 1 кв. м на рядових посівах), посіви обробляють одним із препаратів відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні» та їх доповнення.
У цей період продовжуватимуть розмножуватися злакові попелиці та трипси. Зливові дощі та ентомофаги частково обмежуватимуть наростання чисельності шкідників. За високої вологості повітря відмічатиметься загибель попелиць від ентомофторозу. Личинки пшеничного трипса спочатку висмоктуватимуть сік з колоскових лусочок та квіткових плівок, згодом – з зерна, знижуючи його якість та вагу. Шкідливість сисних фітофагів буде знижуватись у міру загрубіння зерна.
Під час наливу зерна триватиме вихід з ґрунту і живлення в колосках жуків хлібної жужелиці (туруна). Шкідливість імаго проявлятиметься через пошкодження зав’язі та вмісту зерна хлібних злаків, що обумовить зниження їх врожайності.
Відчутної шкоди ярим зерновим культурам можуть завдати хлібна п’явиця, злакові мухи (шведські)інші фітофаги, шкідливість яких зростатиме за сприятливої погоди червня (помірні температури повітря та опади).
Ярі зернові за наявності на кв. м 10-30 жуків п’явиці, 40-50 екз. на 100 п.с. злакових мух,40-50 екз. на колос личинок трипсів, 15-25 екз. попелиць на стебло – проводять обробки в крайових смугах або всуціль поля інсектицидами дозволеними для використання в посівах зернових колосових культур.
За підвищеної вологості повітря, часті опади та наростання температури повітря в червні, може спостерігатися посилення розвитку борошнистої роси, септоріозу, гельмінтоспоріозу, рінхоспоріозу, кореневих гнилей, та, що особливо небезпечно – розвиток хвороб колосу (фузаріозу, септоріозу, альтернаріозу, оливкової плісені, осередково можливе ураження рослин ярих культур – сажковими хворобами (тверда та летюча). Типові симптоми фузаріозу колосу проявляються у вигляді знебарвлення колоскових лусочок. За сприятливих погодних умов на них формується міцеліальний наліт та спороношення гриба рожево-помаранчевого або червонувато-цеглистого кольору. Фузаріоз викликає гостре захворювання під назвою «п’яний хліб». Таке зерно стає отруйним, борошно із такого зерна є токсичним, споживання його в їжу може викликати важке захворювання септичною ангіною, яке дуже небезпечне для здоров’я людини.
Проти фузаріозу колосу у фазу початку цвітіння (поява перших видимих пиляків), а за потреби – повторно у фазі молочної стиглості зерна застосовують один із рекомендованих фунгіцидів згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Під час цвітіння гороху відродяться личинки бульбочкових довгоносиків, їм сприятиме дощова погода, закінчивши розвиток, заляльковуватимуться. Жуки нового покоління з`являтимуться наприкінці червня.
За помірно теплої й вологої погоди розвиватимуться і заселятимуть посіви: горохова попелиця, горохова зернівка, в загущених посівах гороху рослини хворітимуть на аскохітоз, пероноспороз, сіру гниль, борошнисту росу. Суха спекотна погода сприятиме льоту горохової плодожерки, трипсів, клопів, розвитку фузаріозного в’янення.
Посіви гороху (крім зеленого горошку) в період бутонізації – початку цвітіння в разі наявності та перевищення ЕПШ на 10 помахів сачком 2-3 горохового зерноїда, 250 особин попелиці, 2 особин трипсів на квітку, 25- 30 яєць на кв. м. горохової плодожерки рекомендовано обробляти дозволеними пестицидами згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Посіви сої повсюди заселятимуться і пошкоджуватимуться бульбочковими довгоносиками, люцерновим клопом, попелицями, гусеницями листогризучих совок.Підвищена вологість повітряза температури повітря 18-260 С сприятиме поширенню пероноспорозу, альтернаріозу, аскохітозу. За теплої сухої погоди можливий розвиток фузаріозного в`янення. Посіви сої за чисельності шкідників: бульбочкових довгоносиків – 8-15 жуків на кв. м, 2-5 люцернового довгоносика на рослину, 250-300 попелиць на 10 помахів сачка обприскують одним із дозволених інсектицидів згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Технічні культури
На площах озимого ріпаку повсюди живитимуться вмістом молодих стручків личинки насіннєвого прихованохоботника та капустяної стручкової галиці (капустяного стручкового комарика), поширюватиметься капустяна попелиця. Надмірна кількість опадів та підвищена вологість повітря сприятиме наростанню альтернаріозу, пероноспорозу, білої та сірої гнилей.
При розвитку хвороб посіви озимого ріпаку оздоровлюють фунгіцидами, дотримуючись термінів очікування до збирання врожаю. У разі вологої погоди перед збиранням розвиток хвороб озимого ріпаку обмежують десикацією посівів за 14 днів до збирання і побуріння 70% стручків дозволеними відповідно до «Переліку…» препаратами.
Рослини буряків продовжуватиме заселяти бурякова листова попелиця, бурякова щитоноска, бурякова мінуюча муха, також можлива осередкова шкідливість листогризучих та підгризаючих совок, особливо на посівах кормового буряка, де посів проводився нетоксикованим насінням.
Поширенню церкоспорозу, плямистостей листя на посівах цукрових буряків сприятиме тепла погода з достатньою вологістю повітря. Ураження пероноспорозом цукрових буряків відбудеться у вологу, прохолодну, а борошнистою росою, фомозом, та фузаріозною гниллю коренів у посушливу, жарку погоду. Через недостатнє забезпечення рослин елементами живлення за умов посухи чи зливових дощів можливий прояв голодування рослин. Коренеїд може осередково розвиватися у посівах пізніх строків сівби за незадовільного агротехнічного догляду і надмірного азотного живлення.
Розпушенням міжрядь відповідно до технології знищують яйця і личинок пластинчастовусих, коваликів та інших. За потреби проводять захисні обробки крайових смуг чи всього поля (ЕПШ бурякової листової попелиці 5 % заселених рослин, мінуючих мух – 30 % заселених рослин). Проти листозризучих і підгризаючих совок в період відкладання яєць рекомендовано застосовувати трихограму (20-30 тис. особин на га 2-3 рази через 4-6 днів).
При появі ознак на листку буряків пероноспорозу, борошнистої роси, церкоспорозу на 3-5 % рослин посіви обробляють дозволеними фунгіцидами. За наростання хвороб проводять повторно (бажано іншим фунгіцидом). Проти листогризучих і підгризаючих совок застосовують трихограму в період відкладання яєць, а за появи гусениць – проводити хімічні обробки дозволеними інсектицидами відповідно до «Переліку…».
На рослинах соняшнику розвиватимуться геліхризова попелиця, клопи, цикадки, трипси, павутинний кліщ, накопленню, яких сприятиме тепла з періодичними опадами погода. Посівам культури шкодитимуть дротяники, несправжні дротяники, осередками підгризаючі і листогризучі совки. Тепла з частими опадами і підвищеною вологістю повітря погода призведе до ураження пероноспорозом, фомозом, іржею.
У разі заселення клопами та геліхризовою попелицею понад 20 % рослин за чисельністю 40-50 екз. на кожній та відсутності ентомофагів до цвітіння культури проводять обробки дозволеними інсектицидами. Під час масового відкладання яєць лускокрилими випускають яйцеїда-трихограму.
З метою попередження розвитку хвороб фомоз, пероноспороз, біла, сіра гнилі та фузаріозна коренева гниль, рекомендовано до цвітіння культури провести захисні обробки у разі появи ознак хвороб. За необхідності повторно проводять обробки через 2 тижні.
Картопля та овочеві культури
У насадженнях картоплі, томатів, інших пасльонових культур, продовжить свій розвиток колорадський жук. За умов жаркої погоди (t°вище 26°С, вологість 58-75%) у червні ймовірний прискорений розвиток усіх фаз колорадського жука, що сприятиме зростанню його шкідливості на більш пізніх посадках картоплі, перцю та баклажанів. Найбільшу шкодочинність слід очікувати на посадках баклажанів.
За масової появи личинок І-ІІІ віків чисельністю 10-20 екз. на кущ картоплі, за 8-10 % заселення, обприскують дозволеними до використання інсектицидами.
Від погодних умов залежатиме розвиток хвороб картоплі і томатів (фітофтороз, альтернаріоз, ін.). За умов теплої (t° 15-22 °C) вологої погоди (відносна вологість повітря понад 87%) розвиток та поширення хвороб може зрости до епіфітотійного. При ураженні 1 % листової поверхні ефект обробок знижується, а при 10 % ураженості, зупинити хворобу при сприятливих умовах для її розвитку вже неможливо. Враховуючи, що погодні умови області сприятливі для розвитку фітофторозу, обробки повинні бути направлені не на лікування хвороби, а на її профілактику. Для захисту посадок картоплі від хвороб застосовують фунгіциди системно-контактної дії з різними діючими речовинами почергово, відповідно до «Переліку…».
На капусті повсюдно розвиватимуться і шкодитимуть гусениці біланів, молі, совок, попелиці та білокрилки, високий рівень розвитку та шкідливості яких ймовірні за помірної вологості та оптимальної температури 20-26° С протягом місяця.
За наявності шкідників понад ЕПШ (гусениць совок – 1-2 на ранній та 5 і більше на пізній капусті, якщо заселено 5 % і більше рослин, молі, біланів -2-5 екз. за 10 % заселення рослин) застосовують дозволені інсектициди згідно «Переліку…».
Рослинам цибулі суттєвої шкоди завдаватимуть личинки цибулевої мухи, осередково прихованохоботників. За достатньої вологості, помірних та різких коливань температур, наявності рясних рос, можливе поширення і розвиток пероноспорозу. Від хвороби рослини захищають препаратами відповідно до «Переліку…»
За сприятливих погодних умов, посіви огірків будуть уражуватись пероноспорозом, борошнистою росою (температура 18-22°С, часті опади, роси, висока вологість повітря), бактеріозом (температура 20-27° С, відносна вологість вище 50 %). Поширення та розвиток хвороби регулюють дозволеними фунгіцидами.
Шкідники і хвороби плодових культур
Молоді жуки яблуневого квіткоїда у середині червня перейдуть у літню діапаузу. Метелики білана жилкуватого відкладають яйця, заляльковуються гусениці золотогуза, розанової листокрутки, шовкопрядів, яблуневої молі, а згодом вилітатимуть метелики і відкладатимуть яйця. Чисельності і шкідливості сисних комах (кліщів, попелиць, медяниць, щитівок) сприятиме тепла і посушлива погода.
У першій декаді червня за підвищення температури продовжиться літ метеликів І- го покоління яблуневої плодожерки, який одиноко обліковувався протягом третьої декади травня в теплі ночі. Через складні погодні умови характер льоту ймовірно може бути коротким та масовим (10-15 днів). За поновленням льоту очікується початок відкладання метеликами яєць, за відсутності опадів і вітру та температури повітря 16 °С у вечірні години. В кінці першої декади червня – на початку другої можливе відродження та шкідливість личинок на плодах яблуні. Відкладання яєць буде активним за відсутності опадів і вітру та температури повітря 16 °С у вечірні години. Личинки яблуневого і грушевого пильщиків пошкоджуватимуть плоди, виїдаючи насіннєву камеру. Закінчивши живлення (період опадання надлишкової зав’язі), вони заглиблюються в ґрунт на зимівлю. Вишнева муха відкладатиме яйця в плоди вишні і черешні середніх і пізніх сортів, де розвиватимуться її личинки.
Суха, жарка погода сприятиме розвитку борошнистої роси, плодової гнилі. Прохолодна погода за значних опадів сприятиме ураженню кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика у кісточкових насадженнях. У зерняткових насадженнях поширюватиметься парша. Уражені гілки, пагони моніліальним опіком зрізати та спалювати.
Для забезпечення надійного захисту плодових культур від найпоширеніших шкідників і хвороб потрібно дотримуватися рекомендацій із застосуванням дозволених до використання в Україні пестицидів.
Обов`язково попереджуйте про час і місце обробітку Голів ТГ та пасічників. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.
При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись державних санітарних правил та правил техніки безпеки.
Начальник управління Іван АНДРУСИШИН